Оселедець у кишені: Житнім ринком пройшовся незвичайний покупець

Оселедець у кишені: Житнім ринком пройшовся незвичайний покупець

На початку квітня відвідувачі Житнього ринку в Києві споглядали незвичайну картину. Торговими рядами ходив молодий чоловік, купував овочі, фрукти, рибу і весь крам клав у власні кишені.

Foodandmood довідався, хто був цей дивак і нащо він це робив. Виявляється, це були постановочні зйомки, ініціатором яких виступила громадська організація ReThink.

Абсурдний фотопроект під назвою "Оселедець у кишені" мав нагадати оточуючим, що час відмовлятися від поліетиленових пакетів та пластику і налаштовуватися на осмислене і відповідальне споживання доступних нам ресурсів. Щодня в одному лише Києві використовується близько 1 мільйона поліетиленових кульків. Це має сумні наслідки для довкілля.

Міняємо пакет на ...

Прикро, але у покупців на ринку немає альтернативи: якщо не пакет, то куди класти продукти? Виникає багато незручностей. Проста заборона пакетів - не ефективна, якщо не дати людям гідну екологічну заміну.

Читай также: Ніякого пластику: ось як красиво в Ужгороді долають еко-проблему

Тож копчена скумбрія у кишені мала символізувати гостру необхідність еко-альтернативи для пакета. Це можуть бути:

  • біологічні полімерні або паперові пакети;
  • полотняні мішечки;
  • багаторазові сумки із тканини;
  • пакети та обгортки з рослинних складових – крохмалю, целюлози, олій.

Хоча, безпечність оксо-пакетів, які нібито розкладаються за 3 роки, теж під сумнівом. У складі такого біопакета є звичайний полімер і соляна добавка, що сприяє швидшому розпаданню поліетилену на шматки. Відповідно токсичний пластик нікуди не зникає, просто проникає в ґрунт. Такі пакети ще гірші за звичайні, які теоретично можна зібрати і переробити.

Щороку кожен українець використовує близько 500 поліетиленових пакетів.

«Пакет потрібен нам у середньому на 20 хвилин, але живе він сотні років, вбиваючи живе навколо». Одноразові речі, які ми використовуємо хвилини, потім опиняються на звалищах, забруднюючи екосистему сотні років. Це одна з головних причин, чому треба змінювати ставлення людей до споживання, як пояснює співзасновник ReThink Роман Пучко.

Фото: Андрій Проць. Герой на фото: Роман Пучко.